Головна » 2013 » Січень » 20 » Заступник директора з медичної частини Корж Наталія Борисівна : Працювати стало легше.
19:41
Заступник директора з медичної частини Корж Наталія Борисівна : Працювати стало легше.
Ще недавно історія довкола однієї з небагатьох українських здравниць, у яких лікують за допомогою радонових ванн, мала широкий розголос. Керівництво області намагалося перепрофілювати комунальний заклад на комунальне підприємство. Тодішній головний лікар Ганна Шандра була категорично проти.
Про події довкола Знам’янської бальнеологічної писала всеукраїнська преса («Дзеркало тижня»), на них намагалися піаритись опозиційні політики, називаючи наміри обласної влади ледь не рейдерством.
Спеціальна депутатська комісія після проведення серйозної перевірки знайшла в лікарні величезну кількість порушень. Шандру звільнили з займаної посади, а заклад у січні 2012 року рішенням сесії облради таки перетворили на комунальне підприємство.
Чи був правильним цей хід влади, покаже час. Але вже сьогодні заступник головного лікаря Знам’янської бальнеологічної здравниці Наталя Корж заявляє, що працювати стало значно легше.
Детальніше – в інтерв’ю з нею.
− Розкажіть трохи про історію лікарні.
‒ Лікарня відкрита у 1968 році. У 1958 році в Знам’янці проводилися роботи з пошуку прісної води. (Знам’янка завжди була містом, яке відчувало гостру потребу в прісній воді.) Зробили декілька свердловин, у тому числі й у цьому районі. Взяли воду на пробу ‒ одеський інститут курортології виявив, що вона є мінеральною, радоновою, з доволі багатим хімічним складом. Крім радону й вуглекислоти, у ній є кремній, йод, натрій, хлор, магній, калій та багато інших елементів, які мають лікувальний ефект. Відтак було вирішено будувати неподалік цієї свердловини лікарню.
Десь у 1964 – 1965 роках розпочалося будівництво. У травні 1968-го відкрили лікувальний корпус. Планувалося проводити амбулаторне лікування, тому в Знам’янці звели готель. Правда, на сьогодні там лише будівля.
Через рік здали стаціонарний корпус, прийняли туди перших хворих. Водночас збудували харчоблок і клуб. Через кілька років – адміністративний корпус.
Ми оздоровили дуже багато хворих. А враховуючи те, що за часів Радянського Союзу все було на безоплатній основі…
Лікарня була затребувана, тому вирішили будувати ще один корпус. Його звели за рахунок підприємств-спонсорів. У будівництві взяли участь Світловодський завод чистих металів, «Дніпроенерго», Кременчуцький вагонобудівний завод, інші підприємства. У 1987 році новий спальний корпус на 250 ліжок відкрили. Збільшилась кількість медичних працівників, відповідно. Загалом у лікарні було 450 ліжко-місць.
Усе було добре. Але настав 1991 рік. Перебудова, розвал Союзу… Бюджетне фінансування значно зменшилось, і нам прийшло розпорядження на скорочення 300 ліжок. З 450-ти лишилося 150. Ми були змушені закрити старий корпус, тому що опалювати взимку обидва корпуси стало невигідно.
А 1995-1996 роки – це взагалі страшний період був. Фінансування було практично на нулю. Але ми постійно шукали найрізноманітніші шляхи, щоб лікарню все-таки зберегти. І нам це вдалося. Думаю, не погрішу проти істини, якщо скажу, що за 45 років існування здравниці це – найстабільніший заклад в області. Багато перепрофілювались, деякі закрилися, а ми існуємо. І той досвід, ті знання й уміння, накопичені протягом 45 років – а це вже кілька поколінь змінилося, ‒ вони нікуди не поділися, ми користуємося ними й примножуємо їх і сьогодні.
− Від чого лікує радонова вода?
− З поступом вітчизняної медичної науки у нас відкривалися нові відділення. От, скажімо, дослідили вчені вплив радонової води на серцево-судинну систему ‒ результати позитивні. Після цього в нас відкрилося відділення для лікування таких хворих.
Для травматологічних хворих – також спочатку вивчили механізм дії води тощо, потім відкрили відділення. До речі, результати впливу радонової води на травматологічних хворих видно неозброєним оком. Уявіть собі: пацієнт приходить сюди на милицях, а від нас іде без них!
Шлунково-кишковий тракт ‒ загоюються виразки.
Шкірні захворювання лікуються.
Гінекологічні хвороби, безпліддя – це взагалі сьогодні надзвичайно актуально.
Дуже ефективно впливає радонова вода на імунну, ендокринну та гормональну системи.
‒ Скільки зараз ліжко-місць?
‒ Зараз, із часу, коли ми стали комунальним підприємством, ‒ 217. Утім, вони повністю не заповнені. Ми приймаємо 120-130 хворих на місяць. Відсутність безоплатних путівок, думаю, є головною причиною.
‒ А скільки коштує путівка?
‒ 3 тисячі гривень за 21-денний курс. Це соціальна ціна. У неї входять лікування, проживання і харчування. Проживання, між іншим, найдешевше в Україні ‒ 14 гривень на добу.
Ну і ще треба зазначити, що в нас дуже багато коштів іде на оплату комунальних послуг. Наприклад, узимку ми платимо по 500 тисяч гривень на місяць за газ.
‒ І як вам тоді вдається виживати? Бюджетного фінансування немає, ціни ваші не надто високі й витрати, гадаю, не покривають…
‒ Річ у тім, що після реорганізації на комунальне підприємство ми можемо на законних підставах надавати додаткові платні послуги. У вартість путівки входить пакет послуг ‒ базові процедури, які дають лікувальний ефект: ванни, масажі, парафінотерапія, фітотерапія, прийом лікаря, обстеження, витягування спини, фізкультура тощо. Додаткові процедури можна замовити за окрему плату. Ціни дуже помірні – 30-40 гривень за процедуру. Торік я в Алушті бачила подібний прейскурант ‒ то там не дешевше сотні гривень.
Наша здравниця – практично єдине в Україні комунальне підприємство медичного профілю. Це, з одного боку, добре – ми унікальні, а з іншого – не дуже, адже немає в кого повчитися. Фінансування – інше, бухгалтерський облік – інший. Дуже складно було спочатку. Та ми й зараз учимося.
‒ І що було найскладнішим?
‒ Налаштуватися на новий вид роботи, зламати стереотипи, які склалися протягом багатьох років. Щоб колектив зрозумів: працювати треба так, аби пацієнт порекомендував нас своїм друзям, знайомим, родичам. Але хочу сказати: жодних скарг від наших пацієнтів на якісь там спроби змусити заплатити більше, ще на щось немає.
Та й такі, банальні речі, як бережливість – світло за собою вимкнути, воду, котельню вчасно зупинити. Це все – наші гроші.
‒ До речі, про котельню. Останнім часом і на державному, й на обласному рівнях наголошують на необхідності переходити з газу на альтернативні види палива. Ви плануєте це робити?
‒ Плануємо. Наш директор Жуган Едуард Леонідович – дуже передова людина, він увесь час вишукує якісь новинки. Скажімо, плануємо перевести теплицю на «обратку» ‒ щоб вода не просто поверталася в котельню, а й обігрівала попутно теплицю.
Звичайно, перехід на альтернативне паливо – не надто дешеве задоволення, але ж тоді буде економія. Так що у планах точно є.
‒ Ви працювали тут, коли лікарня була державним підприємством. Тепер ‒ у комунальному. Де легше?
‒ Однозначно зараз. Я можу спокійно сказати пацієнту: ця процедура коштує стільки-то. Він іде в касу й оплачує. Всі ціни ‒ прозорі. Є прейскурант, із яким може ознайомитись.
‒ Але ж бюджетне фінансування передбачало певну стабільність…
‒ Із січня, от уже сьомий місяць, ми стабільно отримуємо заробітну плату, є система стимулювання працівників. Ті, хто працюють додатково, або ж ми просто бачимо їхнє ставлення до роботи, отримують більше.
‒ Скільки всього у вас працівників?
‒ 150. Крім медиків, досить багато обслуговуючого персоналу. У нас є своє господарське відділення: теплиця, свиноферма, гуси підростають. Роботи біля них вистачає. Але воно того варте, бо продукти харчування виходять значно дешевшими, аніж ми купували б їх десь на базарі.
‒ Олігархи якісь лікуються у вас?
‒ Олігархи – ні. Але був прокурор із Києва – ось недавно тільки виписався, депутати Верховної Ради проходили курс лікування. Двічі Герой Соціалістичної праці та Герой України Дмитро Моторний (наш земляк, уродженець Бобринецького району, нині живе на Херсонщині. ‒ Ред.) лікувався… Нас багато хто знає. Втім, ми ставимось однаково доброзичливо до пацієнта незалежно від його соціального стану.
Багато що було зроблено позитивного у попередні роки. Але з переходом на нову форму господарювання стали більше уваги приділяти самим працівникам. Раніше не було кімнат для відпочинку персоналу, переодягання, прийому їжі. Де працювала людина, в якому кабінеті – там і переодягалася, і їла, і відпочивала. Тепер у кожному відділенні є спеціальні приміщення для працівників.
Охоронці ‒ у формі, яку замовили індивідуально під кожного, з раціями. Тепер у нас не прохідний двір ‒ усі ходили через територію, молодь особливо раніше полюбляла відпочивати тут.
До речі, нас раніше критикували за посуд. Мовляв, використовується металевий. Воно, звісно, й непогано наче – таку тарілку не розбити. Але це вже минуле століття, не актуально й не естетично. Тому замінили. Крім того, купили обладнання для приготування дієтичної їжі на пару.
Перенесли фізіотерапевтичний кабінет з другого поверху на перший. Відтак хворим набагато легше до нього дібратися.
На п’ятому поверсі нині тривають роботи у двох палатах класу «люкс». Багато зроблено з упорядкування території, плануємо облаштувати автостоянку. Відстає поки реклама, ще не готовий наш сайт, немає друкованої продукції. Не все так швидко відбувається, як того хотілось би, але ми постійно рухаємося вперед.
